Перше народне (земське) ополчення – ополчення під керівництвом Прокопія Ляпунова, Івана Заруцького та князя Дмитра Трубецького, яке намагалося в 1611 році покласти край польсько-литовській окупації Москви.
Хто входив до складу ополчення?
У народне ополчення могли входити всі повнолітні громадяни держави, на чолі ополчення стояв призначений носієм верховної влади (народом, аристократичною радою, монархом) головнокомандувач. Члени народного ополчення могли отримувати платню.
Хто очолив перше ополчення, хто очолив Друге ополчення?
У серпні 1612 року з частиною сил, що залишилися під Москвою від Першого ополчення, Розбило польську армію під Москвою, а в жовтні 1612 – повністю звільнило столицю від окупації інтервентами.
| Друге народне ополчення | |
|---|---|
| Участь в | Московська битва (1612) |
| Командири | |
| Відомі командири | Дмитро Пожарський, Кузьма Мінін |
Хто очолив друге народне ополчення?
Дмитро Пожарський Друге народне ополчення в Нижньому новгороді очолив князь Дмитро Пожарський.
Хто був у першому ополченні?
Відповідь чи рішення1. Перше народне ополчення (ще називають земське) те, що відбулося в березні 1611 р. несло в собі мету закінчити польсько-литовську окупацію міста Москви, спочатку керівник ополчення був Прокопій Ляпунов, але пізніше до нього приєдналися Іван Заруцький та Дмитро Трубецька (князь).
Які історичні персонажі стосуються боротьби народного ополчення проти польських загарбників?
Умова завдання:
- Єрмак Тимофійович
- патріарх Гермоген
- Кузьма Мінін
- хан Кучум
Яке значення мало звільнення Москви від польських загарбників?
Визволення Москви від польських інтервентів силами Другого Ополчення стало символом духовної стійкості та військової слави російського народу. Самовідданість, з якою вся Росія піднялася на боротьбу з ворогами Вітчизни, продемонструвала усьому світу силу російського духу та російської єдності.
Скільки людей стало під прапори Мініна та Пожарського?
Під час «ярославського сидіння» друге земське ополчення подвоїло свої сили. Князь Дмитро Пожарський та Кузьма Мінін привели під стіни Москви понад 10 тис. помісних служивих людей (дворян), до 3 тис. козаків, не менше тисячі стрільців та велика кількість «даткових людей»(Військовозобов'язаних селян).